Вавринюк Юрий,
Луцк
Работаю главным редактором христианского журнала "Благовісник", автор двух поэтических сборников "Чекання", "Дзвони вічності", публицист. e-mail автора:poet@online.ua сайт автора:личная страница
Прочитано 9403 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
З усіх "емігрантів" я особисто балдєю від тих, хто кинувся тікати з України після того, як "Бог зняв з неї ковпак атеізму". Знаю багатьох, які і зараз готові втікти і чекають гонінь ( а може їх і провокують?)
Михаил
2008-10-04 08:21:43
Нежный Вы наш!
Вам удобно работать в журнале с украденным благословением? Комментарий автора: Шановний Михайле!
По-перше, ніяк не можу зрозуміти Ващої загадково-іронічної фрази щодо "украденого благословіння", а по-друге, яке це має відношення до рубрики "Поезія" і власне опублікованого вірша? І взагалі, яке має відношення тон Вашого коментаря до назви "християнин"?
Cветлана
2008-10-04 18:10:44
Гарний вірш. І справді, де б ми не жили, ми - кругом емігранти. Чим старішим стаєш - тим більше це розумієш.
Михаилу: мне кажется у вас какой-то личный вопрос к автору. Вот и задайте его в частном порядке - напишите ему на e-mail. Так надоели уже эти склоки на сайте. Кто-то что-то услышал - и ушатом грязи... Комментарий автора: Дякую, Світлано! І найбільш за те, що у розділ "Поезія" заходите заради поезії, а не для того, щоб із-за рогу гавкнути комусь (здебільшого, зовсім назнайомому) услід. Чи такий стиль поведінки стає звичним для християнина?
Что унываешь, душа моя... - Курганская Надежда "Как много у Тебя благ, которые Ты хранишь для уповающих на Тебя!".
Часто мы надеемся на человека, имеющего силу, мощь, деньги, власть.
- Уповай на Бога!- пел Давид в своих псалмах. Последуем его примеру и н
да поможет нам Бог!
Поэзия : Благодарение - Людмила Солма *) Иногда, вспоминая эти стихи, привожу их без последнего 4-стишия,
потому как именно оно нас возвращает от состояния благодарения -
импульно-светлой части восприятия мира - к нашему обыденному
и не всегда такому уж и душевно-умиротворенному состоянию бытиЯ.
